Синдром Беквіта-Відемана

(екзомфалос-макроглосія-гігантизм)
(Beckwith-Wiedemann Syndrome)

Любов Степанівна Євтушок
Зав. медико-генетичною консультацією
Рівненського клінічного лікувально-діагностичного центру

Основні діагностичні критерії:

• макроглосія;
• омфалоцеле;
• гіпоглікемія;
• жолобки (виїмки) на мочці або кругла западина позаду завитка вушної раковини.

Клінічна картина:

Макроглосія (в 98% випадків), гіперпластична вісцеромегалія [нефромегалія (97%), спленомегалія (82%), гепатомегалія (73%)], соматичний гігантизм (маса тіла і зріст при народженні перевищують 90 перцентиль), гіпоплазія середньої третини обличчя (81%), крипторхізм (81%), омфалоцеле (76%), виступаюча потилиця (72%), аномалії вуха (ямочки і/або складки – 66%), палаючий невус на обличчі (62%), гіпоглікемія в періоді новонародженості (61%), пупкова кила (49%), аномалії серця (34%) (зокрема, кардіомегалія в 15%), гемігіпертрофія (33%), діастаз прямих м’язів живота (33%), кліторомегалія (16%), поліцитемія (20%), злоякісні пухлини (наприклад, пухлина Вільмса) приблизно у 5% хворих.
Крім того, описані мікроцефалія, інші пупкові аномалії, цитомегалія кори наднирників, дисплазія коркового шару нирок, випередження кісткового віку (особливо в перші чотири роки), розумова відсталість, діафрагмальна кила, гіпоспадія, дворога матка, неповний поворот кишечника, товсті губи, гіперкальциємія, гіперліпідемія, гіперхолестеринемія, гіпокальціємія. Високий рівень сироваткового альфа-фетопротеїну може бути проявом нефробластоми, гігантизму з вісцеромегалією чи можливої асоціації синдрому Беквіта-Відемана (БВС) з гіпотиреозом.
Гіпоглікемія внаслідок гіперінсулінемії (чутлива до лейцину), асоційованої з гіперплазією острівців підшлункової залози, найчастіша у дітей з великою масою тіла при народженні (> 4000 г), є транзиторною і піддається лікуванню. Впродовж перших 4 місяців життя гіпоглікемія спонтанно регресує.
Розумовий розвиток, переважно, нормальний. Спонтанний пубертатний розвиток спостерігається в нормальні терміни. По масі тіла і зросту хворі випереджують ровесників.
В деяких випадках макроглосія має тенденцію до регресу з поступовим пристосуванням язика до ротової порожнини. Рідко спостерігається розщелина піднебіння. Можливий дефект купола діфрагми в його задній частині у вигляді випуклості – релаксації.

Ускладнення:

Розумова відсталість, як наслідок недіагностованої чи нелікованої неонатальної гіпоглікемії.

Поєднані симптоми:

Серед приблизно 15% описаних випадків була виявлена пухлина Вільмса, карцинома кори наднирників. Рідко зустрічається гепатобластома, гліома, ембріональна рабдоміосаркома, карциноїдні пухлини, міксома і фіброма. Пацієнти з гемігіпертрофією (частковою чи загальною) також мають підвищений ризик малігнізації. Гіперплазія інтерстиціальних клітин гонад у хлопчиків, у них може бути підвищений рівень гонадотропіну в сироватці крові.

Етіологія:

БВС – приклад імпринтингу у людини. Він може бути спричинений dup 11p15 батьківського походження, батьківською (уніпарентальною) дисомією регіону 11р15.5 або зменшеним імпринтуванням материнського алеля (гени, що можуть відігравати роль – IGF-2, H-19, KVLQT-1, P 57k1p2).
Оскільки дуплікований регіон містить локус інсуліну, інсуліноподібного ростового фактора-2 (IGF-2), це наштовхує на думку, що основні прояви БВС можуть бути спричинені надлишком одного або обох. Крім того, було встановлено, що ген інсуліну і с-На-ras-1 онкоген також знаходяться на короткому плечі хромосоми 11. Незбалансована кількість материнських і батьківських алелей може бути загальним фактором в різних етіологічних формах БВС і асоційованих з ним пухлинах.
Більшість описаних випадків БВС не характеризувались візуальними аномаліями хромосом. Незважаючи на те, що 85% були спорадичними, описані і сімейні випадки із аутосомно-домінантним типом успадкування із 30-40% пенетрантністю для мужчин і приблизно 50-60% для жінок і варіабельною експресивністю.

Патогенез:

Зміни в плацентарно-ендокринній системі можуть відігравати роль в виникненні симптомів, які проявляються в неонатальному періоді.
Омфалоцеле, аномалії повороту і фіксації кишечника, діафрагмальна евентрація вважаються вторинними від первинної вісцеромегалії. Можливою підставою соматичного гігантизму може бути підвищений рівень гормону росту (його продукція буває і нормальною), інсуліну і/або інсуліноподібних факторів росту.

Співвідношення статі: Ч1 : Ж1.

Популяційна частота:

Приблизно 1 : 10000-20000 новонароджених.

Рекуррентний ризик для сібсів:

В спорадичних випадках низький, але не незначний (<5%).

Вік маніфестації:

Клінічні прояви з народження.

Генне картування і групи зчеплення генів:

Картований на 11pter-p15.4.

Профілактика:

Медико-генетичне консультування. Для дітей з БВС рекомендоване ультразвукове дослідження органів черевної порожнини і нирок з 3-місячними інтервалами, а починаючи з 3-річного віку з 6-місячними інтервалами до юнацького віку. Рекомендовано також дослідження слуху з раннього дитинства.

Лікування:

Корекція омфалоцеле і неонатальної гіпоглікемії: часте годування, внутрішньовенне введення глюкози. Некетогенна висококалорійна дієта із зниженим вмістом протеїну (лейцину) може сприяти усуненню гіпоглікемії. Діазоксид, тривало епінефрин, кортикостероїди, АКТГ чи часткова панкреатектомія можуть також застосовуватись.
Часткова глоссектомія може бути показана при персистуючій макроглосії. Ортогнатична хірургія, ортодонтична терапія, а також корекція мовних порушень.

Прогноз:

Сприятливий, але можлива смерть в дитячому віці внаслідок ускладнень синдрому.

Пренатальна діагностика:

Ультразвуковий моніторинг розмірів плода і його органів, а також контуру черевної стінки необхідно використовувати для сімей з позитивним анамнезом щодо БВС. В 50% вагітностей виявляється багатовіддя. Можуть бути збільшені розміри плаценти, а також підвищений рівень альфа-фетопротеїну.

Диференційний діагноз:

Слід проводити з синдромом хромосоми 11 трисомією 11р, сімейною неонатальною гіпоглікемією, макроглоссією, омфалоцеле, вродженим гіпотиреозом, діабетичною фетопатією, гемігіперплазією (гемігіпертрофією), синдромом Сотоса.

Номер з каталогу МІМ:

130650 Beckwith-Wiedemann Syndrome; BWS

Література:

• Best LG. Familial posterior helical ear pits and Wiedeman-Beckwith syndrome. American Journal of Medical Genetics 1991;40:188-195.
• Butler MG. Beckwith-Wiedemann Syndrome. In: Buyse ML, ed. Birth Defects Encyclopedia. Dover: Center for Birth Defects Information Services, Inc., 1990:218-219.
• Chitayat D, et al. Apparent postnatal onset of some manifestations of the Wiedeman-Beckwith syndrome. American Journal of Medical Genetics 1990;36:434-439.
• Cobellis G, et al. Prenatal ultrasound diagnosis of macroglossia in the Wiedemann-Beckwith syndrome. Prenatal Diagnosis 1988;8:79-81.
• Gorlin RJ, Cohen MM, Levin LS. Beckwith-Wiedemann syndrome [EMG (exomphalos-macroglossia-gigantism) syndrome]. In: Syndromes of the Head and Neck. 3d ed. Oxford: Oxford University Press, 1990:323-328.
• Greenberg F. Contiguous gene syndrome. Growth: Genetics and Hormones 1993;9:5-10.
• McKusick VA. EMG syndrome. In: Mendelian Inheritance in Man: Catalogs of Autosomal Dominant, Autosomal Recessive, and X-Linked Phenotypes. 10th ed. V. 2. Baltimore: The Johns Hopkins University Press, 1992:345-347.
• Norman AM, et al. Recurrent Wiedemann-Beckwith syndrome with inversion of chromosome. American Journal of Medical Genetics 1992;42:638-641.
• Pettenati MJ, et al. Wiedemann-Beckwith syndrome: Presentation of clinical and cytogenetic data on 22 new cases and review of the literature. Human Genetics 1986;74:143-154.

Переглянуто редакційною колегією I.B.I.S.: 15/02/2002