Використання дослідниками назв і термінів, що походять з класичної міфології, з метою пропагування нових наукових ідей часто є показником їх широких гуманітарних знань.

Ті, хто назвав “талідомідом” новий препарат, створений для полегшення стану вагітних жінок, без сумніву знали міфічно-символічне значення цієї назви.

У латинській та грецькій мовах “Thalamus” пов’язується з поняттями про “шлюбне ложе” або “весільну опочивальню”, тобто в загальному розумінні стосується шлюбу, що відкриває шлях ідеям, які пов’язують серед інших і поняття “матір”, “матеріальність”, “матку”, “маткову кровотечу”.

Схоже, що талідомід діє також на таламус, що, в свою чергу, передає ідею “внутрішнього вмістилища”. Можливо, таламус нагадував анатомам цвітоложе деяких квітів.

Талідомід був популярний завдяки своїй здатності пом’якшувати нудоту в ранньому періоді вагітності (зверніть увагу на невипадковий збіг коренів в словах nau-sea (нудота) та nau-tic (морський); можливо нудота у вагітних і морська хвороба (хвороба руху) мають однакову природу). У всякому випадку, Талія вийшла заміж за Таласоса, який, можливо, і не страждав на таласемію, але мав схильність, як нам кажуть, до морського спорту і мореплавства в Середземному морі. Якою мірою Талія і Таласос страждали від нудоти,- автори міфів нам не кажуть. Замість цього, ми знаємо, що Талія згадується, як одна з трьох Грацій, і уособлює ідеї чарівності і квітучості. Пізніше вона перетворилась на “Талло” – богиню квітучості. ЇЇ прибічник Таласіос був також відомий як Гіменей, він став грецьким і римським богом шлюбу.

Ще більш цікаві переплетіння слів Hymn (гімн), Hymeneos (Гіменей), Hymen (гімен) … Thallasemia (таласемія) … thallium (таллій) … maternal (материнський), matter (матерія), mattress (матрас), matrix (матка) … metrorrhagia (маткова кровотеча) Ви можете знайти в “Pandora Word Box”.

Доктор К. Хаманіші обстежив 70 пацієнтів із вродженим вкороченням стегнової кістки, (49 випадків однобічного вкорочення і 21 двобічного). Результати дослідження показали суттєву різницю між цими вадами, залежно від того, виникли вони через талідомід чи з інших причин (журнал “J. Bone and Joint Surg.”.- 1980.- т.62.- с.307).

Сьогодні можна констатувати зростаючу зацікавленість талідомідом як “новим” терапевтичним препаратом з широким спектром дії. На жаль, одночасно з цим у молодшого покоління відчувається брак знань про його тератогенні властивості.

Представник відділу FDA з маркетингу зауважив: “Ми визначили, що дві третини людей віком до 45 років не знають слова “талідомід” … Можливо, американська благодійна громадська організація “March of Dimes” зможе розпочати кампанію за усвідомлення небезпеки талідоміду, подібну до її освітньої програми про необхідність вживання фолієвої кислоти з метою запобігання вадам нервової трубки.

(Із доповіді медичної асоціації “Талідомід повертається, тепер під суворим контролем” в газеті “Medical News & Perspectives”.- 1977.- 8 жовтня).

“Я хочу пояснити мій скептицизм в 1962 році … Той, хто знайомий з усіма складностями тератогенезу, повинен був вимагати точних доказів … Дослідники з Німеччини використали метод опитування … Талідомід, або контерган, був лише восьмим у списку факторів, з якими пов’язувались вроджені вади … Таке опитування не дало правильної відповіді. Це було лише припущення матері ураженої дитини.”

(Із статті Джозефа Варкані “Чому я сумнівався, що талідомід був причиною епідемії вроджених вад розвитку кінцівок в 1959-1961 роках” в журналі Teratology.- 1988.- т.38.- с.217).

Дехто з фахівців вважає, що заборона розповсюдження талідоміду в США – заслуга піонера педіатрії Хелен Б. Тауссіг, яка того часу працювала в Університеті Джона Хопкінса, а також завдяки підтримці президента Сполучених Штатів Джона Ф. Кеннеді. Фактично, FDA вже була готова дозволити цей препарат. Велика заслуга також і сенатора Естеса Кефаувера та його команди, які драматизували ситуацію в пресі, щоб утримати FDA від цього кроку і уникнути катастрофи, що насувалася. Таким чином, дуже швидко були прийняті поправки до законів, що регулюють впровадження нових ліків.

(Із статті Дж. Д. Купера “Мета, техніка і стратегія” в книзі “Регулювання впровадження нових ліків”, під редакцією Р. Л. Ландау, вид-во “University of Chicago Press”; та із статті Р. М. Голдберга “Боротьба з монополією FDA на медичну інформацію” у книзі “Регуляції, огляд бізнесових та урядових структур”)

16 грудня 1961 року

В.Г. Мак-Брайд написав редактору лист на 15 рядків, в якому говориться: “… За останні місяці я виявив кілька випадків важких вроджених вад розвитку у дітей, матері яких приймали препарат талідомід … Здається, що порушується розвиток кісток … Чи бачили Ваші читачі такі ж вади після прийому препарату під час вагітності?”

Відповідаючи на цей лист, редактор опублікував заяву, яка вказувала, що в грудневому (№ 2) випуску журналу була замітка компанії Distillers Company Ltd. стосовно “повідомлень про два випадки можливого зв’язку талідоміда із шкідливим впливом на плід … Компанія вирішила забрати з ринку всі свої препарати, в яких є талідомід.”

6 січня 1962 року

Доктор Фон В. Ленц написав: “Я бачив 52 дитини з вродженими вадами, матері яких приймали “контерган” під час першого триместру вагітності … Після того, як я доповів про етіологічну роль “контергану” … на конфереції 18 листопада 1961 року, я отримав листи, в яких повідомляється ще про 115 таких випадків …”.

В супровідному листі лікарі Р.А. Пфайфер і В. Косенов заявляли: “В ході дискусії під час конференції 18 листопада 1961 року про зовнішню причину виникнення вроджених вад кінцівок, талідомід був визначений як можливий тератоген … У 1961 році ми продемонстрували ідентичні випадки … і статистичні дані, які пов’язують ці вади з прийомом талідоміду …”.

У третьому листі доктора Д. Дж. Хаймана (виконавчого директора Distillers Company Ltd.) було написано: “Вже проводяться фармакологічні дослідження і клінічні опитування щодо того, чи може талідомід шкідливо впливати на плід, якщо його приймати на ранньому етапі вагітності … Ми готові передати наші запаси до лікарень, де треба встановити суворий контроль за призначенням препарату і уникнути його вживання вагітними жінками.”

У статті “Дослідження спалаху фокомелії в Німеччині” (JAMA.- 1962.- т.180.- с.1106) піонер педіатрії доктор Х.Б. Тауссіг пише, що перші випадки індукованих талідомідом вроджених вад були описані доктором Х.Р. Відеманном у вересневому (№ 16) випуску журналу Med. Welt. за 1961 рік. Ця точка зору підтримана заявою самого доктора Х.Р. Відеманна у статті, написаній на честь доктора фон В. Ленца (Am J Med Genet.- 1996.- т.65.- с.142).

У Південній Америці талідомід застосовується переважно в лікуванні лепри і продовжує залишатись основним тератогеном. Його застосування для лікування багатьох інших хвороб, очевидно, погіршить контроль за його вживанням під час першого триместру вагітності. Згідно з даними ECLAMC (консорціуму систем нагляду за вродженими вадами розвитку в Південній Америці) з 1965 року в країнах-членах консорціуму було всього 34 випадки талідомідної ембріопатії (Е.Е. Кастілла та інші. Teratology.- 1996.- т.54.- с.273). Експерти ECLAMC наголошують, що існуюча система моніторингу буде мати певні проблеми у визначенні потенційної епідемії вроджених вад розвитку, спричинених талідомідом.

Світ змінився після того, як потонув непотопаючий “Титанік”. Подібним чином, після талідомідного досвіду Німеччини, Японії та інших країн потонула і довготривала розповсюджена догма про те, що матка є “…святиня”, яка захищає ненароджене дитя від зовнішнього впливу. Сьогодні, коли талідомід повертається, Г. Дж. Аннас та С. Еліас (Am.J.Publ.Health.- 1999.- т.89.- с.98) задаються питанням, “чи зважило FDA всі ризики та вигоди від допуску талідоміда на американський ринок.”

Вони вказують, що “суспільство здатне бути цілком байдужим до людських страждань і продовжує залишатися таким … Власники “Титаніка” зменшили кількість рятувальних човнів, щоб заощадити гроші … Урок Титаніка/талідоміду доводить, що FDA і охорона здоров’я не повинні втрачати почуття небезпеки, … потрібно проводити суворий моніторинг усіх нових і потенційно небезпечних ліків.”

Талідомід буде продаватися у вигляді капсули для перорального прийому, що вміщує 50 мг препарату. Його безсумнівна тератогенність призвела до утворення S.T.E.P.S. (програми впровадження системи талідомідної освіти та безпеки його вживання). Ця програма спонукає до виконання певних заходів до початку лікування талідомідом. Майбутнє покаже ефективність цієї програми, а поки що Calgene Inc., яка має виключні ринкові права на талідомід, буде розсилати відповідні повідомлення лікарям та фармацевтам.

Викликає побоювання ситуація в країнах, що розвиваються, де регулювання доступу до тератогенних препаратів є менш ефективним, а самолікування більш розповсюдженим. Тут індуковані талідомідом вроджені вади розвитку можуть зустрічатися значно частіше. Талідомід вже згадувався як препарат, який подає нові надії хворим із широким спектром розповсюджених захворювань.

Вимоги S.T.E.P.S. полягають у наступному:

• перевірка на вагітність;
• контроль за родами;
• навчання лікарів;
• обов’язкове навчання пацієнтів;
• реєстрація;
• розписка пацієнта про усвідомлення можливих наслідків лікування талідомідом

В статті Й.Хашімото (Сurrent Medical Chemistry.- 1998.- т.5.- с.163) вказується, що талідомід впливає на альфа-фактор некрозу пухлин (TNF-alpha). Зараз вивчаються різні структурні модифікації талідоміду з метою виявлення найпотужнішої з них. Деякі є сильними нестероїдними антагоністами андрогену або мають анти-ангіогенні властивості.

Тератогенні властивості аналогів талідоміду й досі не досліджені. Не виключено, що дослідження, які зараз тривають, знайдуть терапевтично потужну, нетератогенну сполуку талідоміду.