Синдром Ротмунда-Томсона

О.Ф. Буга
Лікар-генетик
Шепетівської ЦРЛ

Перші описи захворювання належать німецькому дерматологу А. Rothmund (1868) та австралійському дерматологу М. Thomson (1923).

Синоніми хвороби:

• синдром атрофічної пойкілодермії та катаракти;
• атрофічний телеангіоектатичний дерматоз із катарактою;
• ретикулярна атрофічна пойкілодермія.

Основні діагностичні критерії:

• пойкілодермія;
• катаракта;
• гіпогонадизм.

Популяційна частота: невідома. Описано понад 200 випадків захворювання.

Співвідношення статі: Ч<Ж.

Тип успадкування: аутосомно-рецесивний.

Клінічна симптоматика:

Найбільш постійною ознакою синдрому Ротмунда-Томсона є ураження шкіри у вигляді прогресуючої еритеми. Початкові прояви змін шкіри відмічаються уже в перші місяці після народження дитини. Як правило, вони локалізуються на обличчі, а пізніше на кінцівках та тулубі. Проявляються мармуровістю шкіри з вираженим судинним малюнком у вигляді червонуватих сіток. Поступово вони бліднуть і перетворюються в атрофічні смуги. Ерітематозні ділянки чергуються з гіпер- та депігментованими зонами (пойкілодермія). Згодом розвивається атрофія шкіри, рубці, м’які тканинні контрактури.

Іншим кардинальним симптомом є зонулярна катаракта, яка зустрічається більш як у 50% випадків. Катаракта, як правило, двобічна. Може бути вроджена, або розвивається на першому десятилітті життя (найчастіше у віці 4-8 років).

Часто зустрічаються гіпертрихоз, рання сивина, алопеція або раннє облисіння, гіпоплазія потових та сальних залоз, дистрофія нігтів, рідкі брови та вії, аж до їх повної відсутності: гіперкератоз долонь та підошв. Дещо рідше спостерігаються ожиріння, місяцеподібне обличчя, акромікрія (зменшені в розмірах кисті та стопи), короткі пальці, адонтія.

Ендокринні порушення включають гіпогеніталізм, слабкий розвиток вторинних статевих ознак, гіпоплазію яєчок, аменорею.

Як правило, діти мають затримку фізичного розвитку за рахунок зниження соматотропної функції гіпофіза (при проведенні гормональних досліджень часто виявляли нульові значення гормону росту як у базальних пробах, так і після тесту з клофеліном).

Інтелект у більшості випадків нормальний, проте іноді спостерігається незначне зниження рівня нервово-психічного розвитку.

Схильні до розвитку злоякісних пухлин, особливо остеогенних сарком.

Клінічні прояви синдрому Ротмунда – Томсона:

Гістологічне дослідження шкіри:

Виявляє атрофію епідермісу, потоншення колагенових та загибель еластичних волокон, атрофію додатків шкіри. При гіперпігментації спостерігається збільшення рівня меланіну в базальних клітинах, при депігментації – його переміщення у деякі зони дерми.

Рентгенологічне дослідження:

Часто спостерігаються епі- та метафізарні порушення осифікації, дизостози та дисплазії кісток.

Молекулярно-генетичне дослідження:

З використанням FISH-технології дозволило встановити при синдромі Ротмунда-Томсона хромосомну нестабільність із залученням 8 хромосоми.

Етіологія:

Мутація у гені RECQL4 (603780) (хеліказа), локалізованому на довгому плечі 8 хромосоми 8q 24.3, спричиняє розвиток синдрому Ротмунда-Томсона.

Прогноз для життя: в цілому сприятливий, однак щодо зору – негативний.

Лікування:

Специфічне лікування синдрому не розроблене. Рекомендується застосування загальнозміцнюючих засобів, використання анаболічних препаратів, вітамінів. Харчування хворих дітей повинно бути збалансованим за основними харчовими інгредієнтами та вітамінами. У зв’язку з низьким ростом дітей, затримкою кісткового віку, низьким рівнем соматотропного гормону перспективним є використання для лікування рекомбінантного гормону росту людини.

Диференційний діагноз:

У диференційно-діагностичний ряд включені стани, в клінічній картині яких має місце затримка росту, патологія органу зору, зміни шкіри.

Синдром Блума. Характерні низький зріст, вузьке обличчя, еритема обличчя у вигляді метелика, гіпогеніталізм, порушення пігментації у вигляді плям кольору кави з молоком. Характерною ознакою синдрому є наявність мікроцефалії, розумової відсталості, масивного носа на вузькому обличчі.

Цитогенетично при синдромі Блума виявляють підвищену частоту сестринських хроматидних обмінів в культурі лімфоцитів та фібробластів.

Синдром LEOPARD. Поряд із затримкою зросту, змінами шкіри у вигляді множинних лентиго (пігментні плями до 5 мм у розмірі з локалізацією на шиї та тулубі), типовим для цієї патології є стеноз легеневої артерії, зміни ЕКГ (ознаки порушення внутрішлуночкової провідності), гіпертелоризм очей, аномалії геніталій, глухота.

Синдром Дубовіца. Також включає низький зріст, патологію зору (блефарофімоз, короткі очні щілини), ураження шкіри (лущення шкіри в області обличчя та на згинальних поверхнях кінцівок, які часто розцінюються як екзема). Однак облігатною ознакою синдрому є прогресуюча мікроцефалія, розумова відсталість, незвичне обличчя із скошеним лобом, гіпоплазією надбрівних дуг, широким переніссям, птозом, мікрогнатією.

Синдром Коккейна. Визначає низький зріст, патологія органу зору (пігментна дегенерація сітківки, атрофія зорових нервів, гіпоплазія сітківки, катаракта, косоокість, ністагм), зміни шкіри у вигляді атрофії підшкірної клітковини, в результаті чого шкіра стає сухою, дряблою, тонкою. Підвищена фоточутливість шкіри приводить до розвитку еритематозного дерматиту. Наявність старечого обличчя при синдромі Кокейна, мікроцефалії, зниження слуху до повної глухоти, диспропорційно довгі кінцівки з великими стопами та кистями, затримка психічного розвитку дозволяють провести диференційну діагностику.

Номер з каталогу МІМ:

268400 Rothmund-Thomson Syndrome; RTS.

Література:

• Мордовцев В.Н. Наследственные болезни кожи. В кн.: Наследственная патология человека /Под ред. Ю.Е. Вельтищева и Н.П. Бочкова.- М.: Медицина,1992.- С.132-133.
• Наследственные синдромы и медико-генетическое консультирование /С.И. Козлова, Н.С. Демикова, Е.П. Семанова, О.Е. Блинникова.- Атлас-справочник.- Изд. 2-е дополн.- М.: Практика,1996.- С. 248.
• Gorlin RJ, Cohen MM, Jr., Hennekam RCM. Syndromes of the head and neck. 4th ed. 2001:593-595.
• Jones KL. Smith’s recognizable patterns of human malformation. 5th ed. 1997:148.

Переглянуто: Наталія Зимак-Закутня 25/06/2003