Мертвонародження

(Stillbirth)

Інформація для батьків

Г.Є. Шимонович
Спеціаліст з інформаційного забезпечення
Волинського обласного дитячого територіального медичного об’єднання

Коли батьки чують жахливу новину про те, що їхня дитина померла, їхньому горю не має меж. За дуже короткий час їхня радість від народження дитини переходить в сильний біль, викликаний її смертю. Коли смерть плода наступає після 20-го тижня вагітності, це називається мертвонародженням. Ці трагічні смерті трапляються один раз на двісті народжень.

Для більшості батьків ця втрата є цілком несподіваною, тому що більше половини всіх мертвонароджень трапляються в жінок, які нібито не мали проблем. Хоча 14 відсотків мертвонароджень трапляються під час пологів, 86 відсотків трапляються перед їхнім початком. Вагітна жінка може запідозрити, що щось не так з її дитиною, коли вона раптово перестає рухатись.

Як діагностують смерть плода?

Ультразвукове дослідження може підтвердити, що плід помер. Воно також може іноді виявити причину цієї смерті. Після того, як лікар повідомив цю сумну новину батькам, проводиться аналіз крові вагітної жінки, який також може пояснити причину смерті.

Як лікують вагітну жінку?

Якщо медичних показів для термінового переривання вагітності немає, подружня пара може вирішити самостійно, коли вона хоче провести народження мертвої дитини. В більшості випадків, в жінки почнуться пологи на протязі двох тижнів після смерті плода. В цілому, ризик для здоров’я дуже малий, якщо подружня пара вирішить чекати на початок пологів. Однак, оскільки існує емоційна травма при носінні мертвої дитини, більшість пар вирішують зробити примусові пологи. Якщо шийка матки ще не почала розширюватись, жінці дають вагінальні свічки для того, щоб підготувати шийку матки, потім гормон окситоцин (який дають внутрішньовенно), що стимулює родову діяльність. Кесарський розтин рекомендується в тих випадках, коли в жінки виникають проблеми з пологами. Якщо родова діяльність не почалася самостійно на протязі двох тижнів, лікарі рекомендують штучно викликані пологи, тому що існує ризик виникнення небезпечних проблем із згортанням крові.

Що є причиною мертвонародження?

Після народження плода, плід і плацента ретельно обстежуються для того, щоб визначити причину смерті. Часто рекомендують робити аутопсію. Однак навіть після вичерпних аналізів в більше ніж в 1/3 випадків причину смерті неможливо визначити.

Найбільш відомими поширеними причинами мертвонароджень є:

Плацентарні проблеми. Відшарування плаценти – стан, при якому плацента відділяється, частково чи повністю, від стінки матки перед пологами, найчастіше виникає на 35 тиждень вагітності. Результатом може бути важка кровотеча, що загрожує життю матері і дитини, і є причиною важкого кисневого голодування плода, часом закінчуючись його загибеллю. Відшарування плаценти можна діагностувати ультразвуковим дослідженням. Жінки, що палять сигарети, мають на 50 відсотків більший ризик передчасного відшарування плаценти, ніж ті, хто не палить, а ті, що вживають кокаїн під час вагітності подвоюють ризик принаймні вдвічі. Жінки, у яких з’явилась гіпертонія під час вагітності (прееклампсія) також мають подвійний ризик переривання вагітності. Інші проблеми з плацентою, що заважають плоду отримувати достатню кількість кисню та поживних речовин, також можуть спричинити його загибель.

Вроджені вади. Від 5 до 10 відсотків мертвонароджених дітей мають аномалії хромосом, маленьких голкоподібних структур, що містяться в кожній клітині і несуть наші гени. Хромосомні аномалії є найчастішою причиною аборту, що відбувається після 20 тижнів вагітності, і вони також можуть викликати смерть плода в будь-який момент під час вагітності. Інші мертвонароджені діти мають вроджені вади, що не спричинені хромосомними аномаліями, але можуть бути викликані генетичними, природними, або взагалі невідомими факторами.

Затримка зросту. Плоди, які відстають в зрості, можуть померти від асфіксії (брак кисню) і до, і після пологів, і з невідомих причин. Жінки з високим кров’яним тиском мають підвищений ризик народити дитину з відставанням зросту. Ультразвукове дослідження під час вагітності може показати, що плід росте дуже погано, що дає підставу слідкувати за вагітністю дуже ретельно.

Внутрішньоутробні бактеріальні та вірусні інфекції є важливою причиною смерті плода, що може відбутись між 24 та 27 тижнями гестації. Ці інфекції часто не викликають ніяких симптомів у вагітних жінок, що можуть не проходити обстеження до того часу, поки вони не почнуть викликати серйозних ускладнень, такі як смерть плода або передчасне народження (до 37 тижнів вагітності). Після народження, обстеження плаценти та аналізи крові жінки можуть показати, чи власне інфекція викликала смерть плода.

Деякий час вважалось, що брак кисню (асфіксія) під час дуже важких пологів викликала більшість випадків мертвонароджень. Хоча асфіксія під час вагітності іноді все ще викликає смерть плода, вона не є основною причиною. Інші рідкісні причини мертвонароджень включають: переривання пуповини, травми, материнський діабет і високий кров’яний тиск, переношена вагітність (вагітність, що тривала довше, ніж 42 тижні).

Вивчення причин мертвонароджень може допомогти подружжю в його ситуації. Коли причина мертвонародження відома, лікарі можуть дати пораду подружжю щодо ризику мертвонародження, що може відбутись знову під час наступної вагітності. Для більшості подружніх пар ризик буде невеликим. Наприклад, хромосомні аномалії або розрив пуповини мають невеликий шанс виникнути при наступній вагітності. Однак, якщо причиною мертвонародження є хронічне захворювання у матері (таке, як туберкульоз шкіри або високий кров’яний тиск) або якщо воно викликане генетичним захворюванням, то подружжя може мати більший ризик. У таких випадках, рекомендується генетична консультація. Генетик може сказати подружжю про ризик мертвонародження або інші наслідки, що можуть статись при другій вагітності.

Чи можна запобігти мертвонародженню?

Протягом останніх двадцяти років, рівень мертвонароджень знизився приблизно на 50 відсотків. Все це завдяки кращому лікуванню певних захворювань, таких, як підвищений кров’яний тиск у матері та діабет, що може підвищити ризик мертвонародження. Резус конфлікт (несумісність між кров’ю матері і дитини), що до 60-х років був важливою причиною мертвонароджень, якому тепер в більшості випадків можна запобігти (жінкам вводять Rh-негативний імуноглобулін на 28 тиждень вагітності та після народження Rh-позитивної дитини).

Жінок з підвищеним ризиком протягом вагітності ретельно обстежують. Контролюють серцебиття плоду, прискорення або сповільнення якого є ознакою кисневої недостатності. Своєчасна діагностика дає змогу лікарю обрати правильну тактику ведення вагітності та пологів. Сьогодні жінки, в яких діабет і підвищений кров’яний тиск контролюється, мають невисокий ризик мертвонародження.

Лікарі часто вважають, що вагітні жінки з підвищеним ризиком або без нього повинні рахувати рухи плода починаючи з 26 тижнів вагітності. Якщо жінка нараховує менше ніж 10 рухів в день, або якщо вона відчуває, що дитина рухається менше, ніж звичайно, її лікар може порадити зробити аналізи стану плода (наприклад, серцебиття та ультразвук). Якщо аналізи показують, що плід знаходиться під загрозою, існують засоби, що можуть запобігти смерті плода.

Жінки не повинні палити, вживати алкоголь, або використовувати наркотики, що можуть підвищити ризик мертвонародження та інші ускладнення вагітності.

Жінки повинні відразу доповідати їхньому лікарю про будь-які вагінальні кровотечі. Вагінальні кровотечі в другій половині вагітності можуть були ознакою передчасного відшарування плаценти. В цьому випадку терміновий кесарський розтин може врятувати життя дитині.

Жінки, які під час попередньої вагітності мали мертвонародження повинні ретельно обстежуватись при будь-яких ознаках проблем у плода, для того, щоб запобігти ще одному мертвонародженню.

Як можуть батьки справитись із своїм горем?

Подружжя, яке мало мертвонародження, потребує часу на те, щоб пережити своє горе. Оскільки батьки формують зв’язок з своєю дитиною задовго до її народження, природньо, що вони відчувають велику втрату, коли їхня ненароджена дитина помирає. Коли вони переживають свою втрату, вони можуть мати заціпеніння або самозречення, глибоке горе, злість та депресію. Жінка і її партнер можуть справитись із своїм горем по- різному, часом створюючи напруження між собою в той момент, коли вони найбільше потребують одне одного. Можна попросити свого лікаря дати направлення до іншого спеціаліста, який має досвід роботи з подружжям, що втратило дитину. Деяким подружнім парам може піти на користь стати членом групи батьків, що також втратили дітей. В такій групі вони зможуть поділитись своїми почуттями з іншими людьми, що дійсно розуміють, через що вони пройшли, і це може допомогти їм почуватись менш самотніми.