Ахондроплазія

(Achondroplasia)

В.Б. Долгов
Лікар-генетик,
Хмельницька медико-генетична консультація

Включення:

Хондродистрофія.

Основні діагностичні критерії:

низький зріст, диспропорційна карликовість (середній зріст дорослих чоловіків – 131 см, середній зріст дорослих жінок – 124 см);
різомелічний тип вкорочення кінцівок (вкорочення за рахунок проксимальних відділів);
обмеження рухів в ліктьових суглобах;
розташування пальців рук у вигляді тризуба;
варусна деформація нижніх кінцівок;
виражений лордоз поперекового відділу хребта;
велика голова з випуклим лобом;
гіпоплазія середніх відділів обличчя;
нормальний розумовий розвиток.

Рентгенологічні ознаки:

Cтеноз спинно-мозкового каналу, зменшення розмірів великого потиличного отвору, вкорочення та потовщення трубчастих кісток, сплощення даху вертлюжних западин.

Етіологія:

Ахондроплазія виникає внаслідок мутацій в гені FgFR3, розташованого в 16 районі короткого плеча 4 хромосоми (4р16). 99% випадків ахондроплазії зумовлені двома мутаціями, при яких відбувається пошкодження 1138 нуклеотиду гену FgFR3 з заміною гуаніну на аденін або на цитозин.

Патогенез:

При порушенні нуклеотидної послідовності ДНК в гені FgFR3 відповідно змінюється послідовність амінокислот в кінцевому білковому продукті. Білок, що закодований в гені FgFR3, виконує функцію рецептора на мембрані фібробластів до соматропного гормону. В результаті порушення структури рецептора фібробласти стають менш чутливими до стимулюючої дії гормону росту, що спричиняє ахондроплазію.

ДНК-діагностика:

За допомогою ДНК-зондів ведеться пошук відомих мутацій гену FgFR3.

Тип успадкування:

Аутосомно-домінантний зі 100% пенетрантністю, понад 80% випадків ахондроплазії – результат мутації, яка виникла вперше, що частіше трапляється в процесі сперматогенезу та успадковується від батька.

Популяційна частота:

1 : 15000-40000 новонароджених.

Співвідношення між статтю: Ч1 : Ж1.

Вік маніфестації:

Ахондроплазію можливо діагностувати пренатально за допомогою ДНК-діагностики, якщо в родині є хворі ахондроплазією, та за допомогою ультразвукового обстеження в ІІ-ІІІ триместрах вагітності.

Генетичний ризик:

якщо хворий один з батьків, то ризик для дітей 50%;
якщо хворі обидва батьки, у такому випадку 25% дітей здорові, 50% дітей – хворі на ахондроплазію, 25% дітей – гомозиготи по гену ахондроплазії (летальний варіант).

Диференційна діагностика:

Важкі форми гіпохондроплазії (146000), ахондрогенез (200600).

Лікування та нагляд:

моніторинг росту та ваги, обводу голови;
динамічне спостереження невропатолога, особливо на 1 році життя;
МРТ або КТ з дослідженням потиличного отвору черепа для виключення можливості компресії спинного мозку;
консультації дитячого ортопеда при викривленні кінцівок; лікування отитів при їх виникненні;
хірургічна корекція стенозів спинно-мозкового каналу; попередження та лікування нападів апное під час сну в дитячому віці;
забезпечення соціальної адаптації хворих на ахондроплазію.

При лікуванні сонних апное можуть бути ефективними: аденотонзілектомія, зниження ваги тіла (при ожирінні), дихальна маска, трахеостомія у важких випадках.
Отримані непогані результати при використанні гормону росту (стабільна позитивна ростова динаміка, особливо в перший рік лікування).
Мають місце спроби хірургічної витяжки кінцівок, але при цьому існує велика небезпека больових симптомів та інфікування.
Для покращення соціальної адаптації можуть створюватись спеціальні громадські об’єднання (приклад – “Маленькі люди Америки”, “Асоціація маленьких людей Росії”).

Пренатальна діагностика:

біопсія хоріону на 9-11 тижні, амніоцентез на 16-18 тижні вагітності з ДНК-діагностикою;
ультразвукове дослідження може бути інформативним у III триместрі вагітності;

При пренатальному діагностуванні ахондроплазії в плода, рекомендується кесарів розтин, щоб уникнути ускладнень з боку ЦНС плоду.

Прогноз:

Для життя та розумового розвитку сприятливий. Існує ризик раптової смерті в 4-5 декаді життя, причини невідомі.

Профілактика:

Медико-генетичне консультування, рання пренатальна діагностика.

Номер з каталогу МІМ:

100800 Achondroplasia; ACH

Література:

Козлова С.И., Демикова Н.С., Семанова Е., Блинникова О.Е. Наследственние синдромы и медико – генетическое консультирование. – М., 1996.- C.41.
Jones KL. Smith’s recognizable patterns of human malformation. W.B.Sauders Company.- 5th ed. 1997:346-352.
Medical Genetics /Jorde LB., Carey JC., Bamshad MJ., White RL. Mosby.- 2-nd ed. 1999.
Warkany J. Congenital malformations. Notes and comments. Year book medical publishers, Inc.: Chicago 1981:768-782.

Переглянуто редакційною колегією I.B.I.S.: 10/02/2002

Дивіться також:

Діаграми розвитку дітей з ахондроплазією:
Ахондроплазія (інформація для батьків)

Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:

Loading ...