“Расова гігієна” – батько і син

Лікарі фон Фріц Ленц (1887-1970) і його син, фон Відукінд Ленц (1919-1995), стали добре відомими німецькими медичними генетиками. Дехто вважає, що батько мав скоріше ганебну репутацію. Проте, мало хто зможе поставити під сумнів заслужену славу доктора фон Відукінда Ленца, вклад якого добре описаний в статті його співвітчизників Дж. М. Опітца і Г.Р. Відеманна (Am. J. Med. Genet.- 1996.- т.65.- с.142).

Вчені все ще сперечаються, чи брав участь доктор фон Фріц Ленц у політиці “расової гігієни” в нацистській Німеччині (Р.Н. Проктор “Расова гігієна”.- Кембрідж: Harvard Univ. Press, 1988). “Раса – основна цінність”,- цього догмату фон Ф. Ленц дотримувався усе життя. Через рік після закінчення другої світової війни фон Ф. Ленц зміг відновити свій статус професора генетики, у той час як його син Відукінд все ще був військовополоненим.

Внесок доктора фон Відукінда Ленца є більш позитивним і підтверджує його міжнародне визнання. Доктор Г.Р. Відеманн писав, що доктор Шафер, тоді головний педіатр, “… всіляко заохочував Ленцові дослідження причин епідемії вроджених вад розвитку в 1961 році (Am. J. Med. Genet.- 1996.- т.65.- с.143).

Після подій 1962 року, пов’язаних із талідомідом, Відукінд Ленц зробив багато для усвідомлення причин виникнення вроджених вад розвитку та розуміння ролі генетики.