Артеріальна гіпертензія та вагітність

(Arterial Hypertension in Pregnancy)

Інформація для батьків

Н.С. Шкапій
Спеціаліст з інформаційного забезпечення Хмельницького центру
Українсько-Американської Програми запобігання вродженим вадам розвитку

Артеріальний тиск – це сила, з якою кров діє на стінки артерій – кровоносних судин, що несуть насичену киснем кров до усіх органів людського тіла. Коли тиск на артерії стає надто високим, це називається гіпертензією.
Деякі жінки мають гіпертензію ще до вагітності. Це називається хронічною гіпертензією. В багатьох випадках підвищений кров’яний тиск з’являється під час вагітності. Тоді це називають викликаною вагітністю гіпертензією (ВВГ). Зазвичай, ознаки ВВГ зникають швидко після пологів. Лише у 8% вагітних жінок згодом проявляється гіпертонія.
Гіпертензія проявляється непомітними на перший погляд симптомами, незалежно від того, чи є жінка вагітною чи ні. Однак, підвищений артеріальний тиск під час вагітності може спричинити досить серйозні ускладнення як для вагітної жінки, так і для плоду. На щастя цим проблемам можна запобігти.

Як вимірюється артеріальний тиск?

Артеріальний тиск вагітної жінки вимірюється щоразу під час огляду лікарем за допомогою тонометра, надувний манжет якого одягається вище ліктя. Тиск в артеріях вимірюється на обох руках відповідно до серцевих скорочень (систолічний тиск) та тоді, коли серце розслаблене між скороченнями (діастолічний тиск). Значення артеріального тиску подається у вигляді двох чисел, перше з яких означає систолічний тиск, друге – діастолічний. Якщо діастолічний тиск перевищує 90, а систолічний відповідно 140, то це є ознакою гіпертензії.

Що таке хронічна гіпертензія?

Хронічна гіпертензія характеризується високим артеріальним тиском, що діагностується до вагітності або після 20 тижня вагітності. Ознаки хронічної гіпертензії не зникають після пологів.
Причини хронічної гіпертонії не є до кінця зрозумілими, однак, вважається, що спадковість, дієта та стиль життя відіграють тут певну роль. Якщо гіпертонію не лікувати, то це може призвести до серйозних серцевих захворювань, таких як інсульт та інфаркт.
Жінки із хронічною гіпертензією повинні обов’язково відвідати лікаря перед плануванням вагітності. Огляд лікаря допоможе пересвідчитись у тому, що артеріальний тиск є під контролем, та визначитись щодо медикаментів, які жінка прийматиме надалі. Деякі препарати для зниження артеріального тиску є безпечними під час вагітності, інші, включаючи групу препаратів інгібіторів ангіотензим-конвертуючого фактора, можуть нашкодити дитині. Деяким жінкам потрібно буде змінити дозування таких препаратів під час першої половини вагітності, оскільки артеріальний тиск зазвичай знижується в цей період.
Більшість жінок із хронічною гіпертензією не мають ускладнень під час вагітності. Однак у близько 25% розвивається досить небезпечне ускладнення – прееклампсія.

Що таке викликана вагітністю гіпертензія (ВВГ)?

Існує дві основні форми ВВГ, симптоми яких з’являються після 20 тижня вагітності та зникають без особливого лікування швидко після пологів. Прееклампсія – досить серйозне захворювання, що характеризується високим артеріальним тиском та наявністю білка в сечі. Якщо високий артеріальний тиск не супроводжується наявністю білка в сечі, то це називають гестаційною гіпертензією. Однак, гестаційна гіпертензія може розвинутись у прееклампсію. Саме тому усі вагітні жінки, які страждають від високого артеріального тиску, повинні перебувати під наглядом лікаря.
Прееклампсія також може супроводжуватись набряками рук та обличчя, різкою втратою ваги (приблизно 0,5 кг на день). Іншою ознакою прееклампсії можуть бути погіршення зору, сильний головний біль, запаморочення та постійний біль у шлунку. Вагітна жінка повинна обов’язково звернутись до лікаря, якщо в неї з’явився хоча б один з перерахованих симптомів.
Прееклампсія зазвичай з’являється після 30 тижня вагітності. В більшості випадків вона є помірною; артеріальний тиск становить 140/90. Жінки із помірною прееклампсією, часто належно не оцінюють характерні для неї симптоми. Але, якщо вчасно не розпочати належне лікування, то це може призвести до більш серйозних наслідків.

Які наслідки для вагітної жінки та її плоду можуть мати прееклампсія та інші форми гіпертензії?

Усі форми гіпертензії можуть призвести до надмірного скорочення кров’яних судин матки, які забезпечують плід киснем та поживними речовинами. А це, з часом, може уповільнити розвиток плоду. Гіпертензія також збільшує ризик відшарування плаценти, тобто відділення плаценти від стінок матки задовго до пологів. Результатом відшарувань плаценти є кровотечі та шок, що є небезпечними і для матері, і для дитини. Найбільш характерним симптомом відшарування плаценти є вагінальні кровотечі до 20 тижнів вагітності. Тому вагітна жінка повинна одразу повідомляти свого лікаря про будь-які вагінальні кровотечі. В той час як усі жінки із високим артеріальним тиском стикаються із збільшеним ризиком ускладнень під час вагітності, ризик для вагітних із прееклампсією, включаючи і тих, хто хворіє на хронічну гіпертензію та прееклампсію, є набагато більшим.
Прееклампсія може швидко перейти у еклампсію – небезпечний для життя стан, що проявляється судомами та комою. На щастя, еклампсія зустрічається рідко у тих жінок, які отримують постійне лікування. Під час кожного візиту до лікаря вимірюється тиск та визначається наявність білка в сечі вагітної. Тому прееклампсію можна діагностувати та розпочати належне лікування до того, як вона перейде в еклампсію.

Як лікується прееклампсія?

Єдиним лікуванням прееклампсії є пологи. Однак, це не завжди найкращий варіант для дитини. Отже, лікування залежить від важкості захворювання та терміну вагітності. Якщо термін вагітності складає 37-40 тижнів, прееклампсія – помірна, шийка матки тоншає та розширюється (ознаки, що вказують на “готовність” до пологів), то, можливо, лікар порадить родорозрішення. Так можна запобігти ускладненням прееклампсії, що можуть виникнути на пізніх термінах вагітності. Якщо ж шийка матки ще “не готова” до пологів, то лікар продовжує спостерігати жінку і надалі, допоки родорозрішення буде безпечним для дитини, або перейми почнуться в термін.
Якщо у жінки розвивається помірна форма прееклампсії до 37 тижнів вагітності, лікар може порадити їй домашній спокій або зберігаючу терапію в лікарні до тих пір, поки нормалізується кров’яний тиск, або аж до пологів. В лікарні за станом дитини будуть постійно спостерігати, проводячи ультразвукову діагностику та електрокардіографію плоду.
Якщо ж жінка страждає від важкої форми прееклампсії та термін її вагітності становить лише 32-34 тижні, лікарі часто радять передчасне викликання пологів за медичними показами. Дитина такого гестаційного віку може нормально розвиватися. Однак, перед штучними пологам жінка може проходити спеціальну терапію кортикостероїдами, яка направлена на пришвидшення розвитку легенів плоду. Таке лікування надалі допоможе уникнути багатьох проблем, що можуть виникнути в недоношеної дитини. Жінка, в якої спостерігається важка форма прееклампсії, повинна знаходитись під ретельним наглядом в умовах лікувального закладу, щоб якомога довше зберігати вагітність, аби дитина мала достатньо часу для нормального розвитку та дозрівання.
Іноді ж, артеріальний тиск вагітної продовжує підвищуватись, незважаючи на спеціальне лікування. В таких випадках бажаним є раннє родорозрішення, щоб запобігти важким ускладненням для здоров’я матері, таким як серцевий напад, пошкодження печінки та конвульсії. Діти, народжені в термін 32-34 тижні, можуть мати певні труднощі, що є результатом незрілості. Але за інтенсивної терапії, в них є більше шансів швидше одужати, ніж якби вони залишались в утробі матері до кінця вагітності.
У близько 10% вагітних жінок із важкою формою прееклампсії розвивається так званий синдром HELLP (акронім із Hemolysis, Elevated Liver function, Low Platelet count), що характеризується аномаліями крові та печінки. Симптомами хвороби можуть також бути нудота та блювання, головний біль та біль у верхній частині живота. Жінки із синдромом HELLP, який також може проявитись у перші 48 годин після пологів, проходять лікування, що направлене на стабілізацію кров’яного тиску та попередження судом. Практикують також переливання крові. Жінки, у яких розвивається HELLP-синдром, майже завжди потребують раннє родорозрішення з метою попередження важких ускладнень.

Як лікуються жінки із гестаційною та хронічною гіпертензією?

Більшість із цих жінок матимуть успішні вагітності та не потребуватимуть додаткового лікування. Лікарі слідкуватимуть за рівнем артеріального тиску та станом сечі, щоб попередити ускладнення гіпертонії та перехід її у прееклампсію. В таких випадках рекомендують кардіограми плоду та ультразвукові дослідження для визначення його росту та розвитку. Лікар також може порадити уникати фізичних навантажень та вправ.

Чи може жінка із прееклампсією мати вагінальні пологи?

Вагінальні пологи є більш бажаними ніж кесарів розтин для жінок із прееклампсією, оскільки це дозволяє уникнути додаткового ризику під час хірургічного втручання. Зазвичай, жінкам із прееклампсією призначають епідуральну анестезію для зменшення болю під час перейм та пологів.
Жінкам із важкою формою прееклампсії та еклампсії призначають сульфат магнію, щоб попередити конвульсії під час перейм та пологів. Остаточно не з’ясовано, чи допомагає цей препарат при помірній прееклампсії.

Що є причиною прееклампсії і хто є групою ризику?

Причини виникнення прееклампсії продовжують вивчатись. Однак, більша схильність до її розвитку спостерігається при:

першій вагітності;
випадках прееклампсії в родині;
якщо жінка страждає хронічною гіпертензією, хворобою нирок, діабетом, системним червоним вовчаком (хвороба, яка характеризується артритоподібною скутістю, постійною втомою та втратою ваги, почервонінням шкіри носа та щік у вигляді метелика);
багатоплідній вагітності;
віці вагітної менше 20, або більше 35 років;
надмірній вазі;
розвитку прееклампсії до терміну вагітності 32 тижні при попередніх вагітностях.

Чи є небезпека мати прееклампсію і при наступних вагітностях?

У жінок, що вже хворіли на прееклампсію при попередніх вагітностях, є досить висока ймовірність мати її і при наступних. Групу ризику становлять ті жінки, в яких прееклампсія розвинулась до 30 тижнів вагітності, та в деяких випадках ризик становить біліше як 40% при наступній вагітності. Жінки, що вже хворіли на прееклампсію після 36 тижнів вагітності, ризикують мати її у 10% випадків. З кожною наступною вагітністю ризик захворювання зростає.

Як можна запобігти гестаційній гіпертензії та прееклампсії?

Зазвичай, неможливо попередити прееклампсію та гестаційну гіпертензію. Однак, дані найновіших досліджень британських вчених показують, що навіть жінки, які вже мали прееклампсію при попередніх вагітностях, можуть зменшити ризик захворювання на 75%, приймаючи вітаміни A і C протягом другої половини вагітності. Але науковці попереджають, що для широкого застосування такого методу попередження хвороби необхідні більш глибокі дослідження. За іншими даними прееклампсію можна попередити фолієвою кислотою, вітаміном групи В. (кожній жінці, що спроможна вагітніти, рекомендують вживати щоденно по 400 мкг фолієвої кислоти для запобігання вадам невральної трубки). Інші методи, такі як попередження прееклампсії за допомогою аспірину та кальцію, не виправдали себе на практиці.