Фолієва кислота і атеросклероз

Ще в 1969 році був встановлений зв’язок між підвищенням рівня гомоцистеїну в плазмі та атеросклерозом судин. Гомоцистеїн – це амінокислота, що утворюється при катаболізмі метіоніну. Метаболізм гомоцистеїну відбувається під впливом цілої низки ферментів та за участю фолієвої кислоти і вітамінів В6 і В12. Нестача цих ферментів і вітамінів призводять до гіпергомоцистеїнемії, що супроводжується гомоцистинурією. Виражене підвищення рівня гомоцистеїну зустрічається рідко, але частота легкої гіпергомоцистеїнемії сягає 5-7%.

Зараз вже існує велика кількість даних, що підтверджують роль гомоцистеїну в розвитку атеросклерозу. Чоловіки, в яких рівень гомоцистеїну перевищує верхню межу норми на 12% , мають втричі збільшений ризик інфаркту міокарду. В усіх хворих атеросклерозом рівень гомоцистеїну перевищує максимально допустиму межу на 15-30%.

Такі атерогенні властивості гіпергомоцистеїнемії пояснюються дисфункцією і ушкодженням ендотелію з наступною активацією тромбоцитів і тромбоутворення. В плазмі гомоцистеїн окислюється і токсично впливає на клітини ендотелію судин. Крім того, гомоцистеїн викликає проліферацію клітин судин, підвищує окислення ліпідів та ліпопротеїдів низької щільності.

Для зниження рівня гомоцистеїну в крові можна використовувати фолієву кислоту, як в чистому вигляді, так і у поєднанні з іншими вітамінами групи В. Вживання цих вітамінів також зменшує ризик серцево – судинних хвороб, пов’язаних з атеросклерозом. Так, якщо чоловіки і жінки будуть вживати відповідно по 350 і 280 мікрограмів фолієвої кислоти на добу, кількість смертей від аномалій судин зменшиться на 30500 серед чоловіків і 19000 серед жінок щорічно.