Синдром Дубовіца

(Dubowitz Syndrome)

І.М. Дубчак
Лікар-генетик Хмельницької МГК

Синдром Дубовіца описаний вперше в 1965 році V. Dubowitz.

Основні діагностичні критерії:

• Пре- та постнатальна затримка фізичного розвитку;
• Мікроцефалія;
• Незвичайне обличчя;
• Грубий хриплий голос;
• Лущення шкіри.

Діагностика:

Не дивлячись на нормальний перебіг вагітності у більшості матерів, діти з синдромом Дубовіца звичайно народжуються з пренатальною гіпоплазією. Ріст, як правило, значно менше норми. Затримка фізичного розвитку зберігається і надалі, при чому, маса тіла завжди нижча норми для даного зросту. У дітей спостерігається поганий апетит, блювота або шлунково-кишкові розлади, що, в свою чергу, має негативний вплив на показники фізичного розвитку.
Майже завжди при синдромі Дубовіца спостерігається мікроцефалія, яка з віком прогресує. Окрім того, синдрому притаманні характерні зміни обличчя у вигляді скошеного лоба, епіканта, мікрогнатії, птозу, блефарофімозу. Надбровні дуги сплющені, піднебіння високе, часто спостерігається щілина піднебіння (частіше у підслизовому шарі). Майже у 50% хворих широка спинка носа, часто рідке волосся, викривлені зуби, множинний карієс. Частою ознакою є грубий хрипкий голос.
Хворі з синдромом Дубовіца розгальмовані, непосидючі, рухливі. Більшість мають розумову відсталість, частіше ступеня дебільності, однак зміни нервово-психічної сфери характеризуються широкою варіабельністю – від норми до тяжкого розумового відставання.
Важливою діагностичною ознакою синдрому є лущення шкіри, інколи описане як екзема. Воно найбільш виражене на обличчі, колінних та ліктьових суглобах і може посилюватись під впливом сонячного проміння. Ця ознака не постійна і спостерігається приблизно у 10% випадків.
При синдромі Дубовіца можуть зустрічатися й інші, менш постійні ознаки: клинодактилія мізинців, клишоногість, часткова шкірна синдактилія II-III пальців ніг; у хлопчиків – крипторхізм або гіпоспадія, у дівчаток – гіпоплазія статевих губ. Вади внутрішніх органів спостерігаються вкрай рідко, але описані кардіоваскулярні аномалії. Також відносно рідко спостерігається гіпогаммаглобулінемія, гіпер-IgE-синдроми, злоякісні лімфоми, гіпопаратиреоідизм, розвиток сколіозу.

Дані обстежень:

В неврологічному статусі звертає на себе увагу мікроцефалія, підвищений м’язевий тонус, інтенційний тремор при виконанні координаційних проб, порушення почерку.
При психологічному обстеженні хворі доступні контакту, розгальмовані в поведінці, емоційно лабільні. Словниковий запас недостатній, розумова працездатність знижена, порушення структури мислення.
На краніограмі звичайно череп невеликих розмірів, спостерігаються явища краніосиностозу, судинний малюнок посилений, пальцеві відбитки на склепінні.
Спостерігаються зміни при ехоенцефалоскопії, ядерно-магнітній томографії (ЯМТГ) та на ЕЕГ.

Етіологія:  остаточно не з’ясована.

Ген синдрому Дубовіца не локалізований. Первинний дефект, відповідальний за клінічні прояви, залишається невідомим. Відсутні також дані про клінічну характеристику гетерозиготного носійства.

Частота виникнення:

Популяційна частота синдрому невідома. До цього часу в літературі описано більше 140 випадків, в тому числі у 6 пар сібсів і 1-ї пари монозиготних близнюків.

Співвідношення статі:  не відомо.

Тип успадкування:  аутосомно-рецесивний.

Вік прояву:  пренатальний період.

Історія хвороби:

Затримка фізичного розвитку починається ще з пренатального періоду, при огляді неонатологом спостерігається низька вага плоду і малий зріст при доношеній вагітності, обвід голівки нижче норми. Період новонародженості перебігає без особливостей. Надалі діти погано додають у вазі, спостерігається затримка в психомоторному розвитку. В дорослому віці має місце відставання у фізичному розвитку та порушення розумового розвитку різного ступеня.

Прогноз:  для життя сприятливий, якщо немає вад розвитку внутрішніх органів.

Ускладнення:  рекуррентні інфекційні захворювання, стоматити, схильність до злоякісних пухлин.

Диференційний діагноз:

Проводиться із синдромом Блума, Рубінштейна-Тейбі, Коффіна-Лоурі, Аарскога. Від синдрома Блума відрізняєтся відсутністю фоточутливої телеангіектатичної еритеми на обличчі у вигляді “метелика”.
Від синдрому Рубінштейна-Тейбі відрізняється відсутністю широких термінальних фаланг пальців рук і ніг.
Відсутність вродженої вади серця і криловидних складок на шиї відрізняє синдром Дубовіца від синдрому Нунан.
Для синдрому Коффіна-Лоурі крім низького зросту та розумової відсталості характерні також антимонголоїдний розріз очей, цибулеподібний ніс і конусовидні пальці, чого немає при синдромі Дубовіца.
Від синдрому Аарскога відрізняється більш пізньою маніфестацією затримки зросту і відсутністю таких характерних аномалій, як гіпертелоризм, широкий і короткий ніс з вивернутими ніздрями.
Низький зріст і ураження шкіри притаманні синдрому Ротмунда-Томсона. Однак, при цьому захворюванні спостерігаються телеангіектазії, ділянки пігментації, депігментації та атрофії шкіри.

Лікування:

У зв’язку з вираженою затримкою зросту у хворих визначається стан тропної функції гіпофізу СТГ, ТТГ, а також тиреоїдні гормони крові. Частіше всього ТТГ, Т3, Т4 в межах норми, а вміст СТГ знижений. В таких випадках проводять лікування соматотропіном для збільшення зросту. Психоемоційний стан коригується препаратами, які призначає невропатолог та психоневролог (судинні, ноотропи, комплекс вітамінів). Фізіопроцедури, гіпербарічна оксигенація, лазерна пунктура також входять в комплексну терапію проявів синдрому Дубовіца.

Нагляд:

Передбачає огляд офтальмолога, кардіолога, дерматолога, стоматолога, УЗД внутрішніх органів, рентгенологічне обстеження кісток та клінічні аналізи крові.

Профілактика:

Медико-генетичне консультування, пренатальна діагностика (УЗД плода для виявлення СЗРП). Для профілактики прогресування важлива рання діагностика захворювання та раннє профілактичне і симптоматичне лікування.

Номер з каталогу МІМ:

223370  Dubowitz Syndrome.

Література:

Переглянуто редакційною колегією I.B.I.S.: 12/09/2002