Синдром Крузона

(Crouzon Syndrome)

І.М. Дубчак
Лікар-генетик
Хмельницької медико-генетичної консультації

Синдром описаний в 1912 році Крузоном як один з видів черепно-лицьового дизостозу, що викликаний передчасним закриттям або осифікацією двох або більше швів черепа, найчастіше це коронарний та сагітальний шви. Залежно від того, закриття якого із черепних швів є передчасним, утворюються різні форми черепа: оксіцефалія, скафоцефалія, клиноподібний череп, скошена голова. Вірхов запропонував загальний термін для цих станів – краніостеноз. Синдром Крузона із оксіцефалією та синдром Апера із оксіцефалією та синдактилією (акроцефалосиндактилією) є найпоширенішими формами дизостозу. Acanthosis nigricans є основним дерматологічним проявом синдрома Крузона.

Синоніми:

• Краніофаціальний дизостоз.
• Акроцефалія Апера.
• Синдром Апера.
• Акросфеносиндактилія.
• Акроцефалосиндактилія.
• Синдром Крузона-Апера.

Етіологія та патогенез:

Синдром Крузона спричиняється мутаціями у гені, рецептора 2 до фактора росту фібропластів (FGFR2). Більш того, було виявлено мутацію у трансмембранному регіоні (FGFR3) при цьому захворюванні. Ген картований на 10q26.
Внаслідок вказаних мутацій порушується розвиток мезенхіми та ектодерми, що призводить до скелетних дисплазій (включаючи краніо-фаціальний дизостоз).

Основні діагностичні критерії:

Брахіцефалія, черепний синостоз, екзофтальм, гіпертелоризм, зовнішній страбізм, ністагм, дзьобовидний ніс, гіпопластична верхня щелепа і відносний прогнатизм нижньої щелепи, коротка верхня губа, готичне піднебіння. Інколи спостерігаються щілина піднебіння, рідкі зуби, великий язик, двобічна атрезія слухового проходу, синдактилія обох рук та ніг.

Клінічна картина:

Коронарний та сагітальний шви черепа зрощені (краніостеноз), а тім’ячка залишаються відкритими та довгий час пульсують. Це призводить до деформації черепа і може зумовлювати симптоми внутрішньочерепної гіпертензії: головні болі, блювоту, ністагм, запаморочення. Череп сплющений в передньо-задньому розмірі і має форму вежі та росте у вертикальному напрямі. Чоло високе та широке. Для хворих на синдром Крузона характерне викривлення носової перегородки, звужені або зрощені ніздрі, широкий та дзьобоподібний ніс. Спостерігається гіпертелоризм, косоокість, антимонголоїдний розріз очей, верхні повіки опущені. Прогресуюча атрофія оптичного нерва приводить до погіршення гостроти зору через внутрішньочерепну гіпертензію. Після 6-7 років є тенденція до стабілізації зору. Верхня губа вкорочена та іноді розщеплена. У пацієнтів коротка статура, але фізіологічне викривлення хребта не характерне. Іноді описуються випадки лійкоподібної грудної клітки. Шкіра, зазвичай, темна. При атрезії слухового проходу спостерігається кондуктивна глухота. Описуються випадки розумової відсталості.

Диференційний діагноз:

• Акроцефалосиндактилія (OMIM 101200);
• Краніостеноз (OMIM 123100);
• Черепно-лицьовий дизостоз з діафізарною гіперплазією (дизостоз Станеску) – OMIM 122900;
• Синдром Трічера-Коллінза-Франческетті (OMIM 154500);
• Синдром Грейга (OMIM 175700).

Популяційна частота: 1 : 25000.

Співвідношення статі: Ч1 : Ж1.

Вік маніфестації:

Деформації кісток обличчя можна спостерігати з народження. Інші ознаки синдрому з’являються з часом.

Тип успадкування:

Аутосомно-домінантний з повною пенетрантністю і різною експресивністю. 25% випадків зумовлені новою мутацією.

Пренатальна діагностика:

Медико-генетичне консультування, ультразвукова діагностика за неспецифічними маркерами: деформація черепа, синдактилія.

Лабораторні та інші дослідження:

• Гістологічне дослідження шкіри, для виявлення acanthosis nigricans.
• Рентгенографія черепа, хребта, кісток зап’ястя та пальців
  рук.
• Електроенцефалограма.
• Електрокардіографія.
• Офтальмологічний огляд.
• Ларингологічний огляд.
• Огляд психіатра та психологічні тести.
• Стоматологічний огляд.

Лікування:

Симптоматичне, спрямоване на зменшення внутрішньочерепної гіпертензії. Враховуючи порушення прикусу і деформацію зубів, рекомендована ортопедична допомога. Черепно-лицьові дизморфії корегуються щелепно-лицьовим хірургом з використанням пластичних операцій після остаточного формування лицьового черепа. Консультація і допомога окуліста необхідна при порушеннях зору. Внутрішньочерепна гіпертензія призводить до важких проблем із зором аж до потреби у хірургічному втручанні, хоча варто зазначити, що така операція є досить важкою та часто поетапною. При атрезії слухового проходу, що призводить до кондуктивної глухоти, хворі потребують нагляду сурдолога. При відставанні в психічному розвитку, хворі скеровуються до невропатолога, психолога, логопеда та перебувають під диспансерним наглядом.

Номер з каталогу МІМ:

123500 Crouzon Syndrome

Література:

• Charnas L, Hofman K. Crouzon syndrome: evidence of incomplete penetrance (Abstract). Am J Hum Genet. 1989;45(suppll.):A43.
• Cohen MM, Kreiborg S. Birth prevalence studies of the crouzon syndrome: comparison of direct and indirect methods. Clin Genet. 1992;41:12-15.
• Dodge HW, Wood MW, Kennedy RLJ. Craniofacial dysostosis: Crouzon’s disease. Pediatrics 1959;23:98-106.
• Readron W, Winter RM, Rutland P, Pullen LJ, Jones BM, Malkolm S. Mutations in the fibroplast growth factor receptor 2 gene cause Crouzon syndrome. Nature Genet. 1994;8:98-103.
• Shiller JG. Craniofacial dysostosis of Crouzon: a case report and pedigree with emphasis on heredity. Pediatrics 1959;23:107-112.
• Szybejko-Machaj G, Miklaszewska M. Crouzon Syndrome (www.emedicine.com/derm/topic734.htm).

Переглянуто редакційною колегією I.B.I.S.: 27/05/2005