Синдром Коккейна

(Cockayne Syndrome)

Людмила Миколаївна Зайцева
Лікар-неонатолог
Волинського обласного дитячого територіального
медичного об’єднання

Синдром Коккейна (CS) є рідкісним генетичним захворюванням, що успадковується по аутосомно-рецесивному типу і проявляється у 1/4 дітей від практично здорових батьків. Зустрічається приблизно 1 : 100000 народжених живими незалежно від етнічних груп.
Вперше описаний в 1946 році Е.А. Коккейном після десятирічного спостереження 2-х сибсів з карликовістю, атрофією сітківки, глухотою. CS характеризуєтся кахектичним нанізмом, затримкою розвитку при народженні, розумовою відсталістю, мікроцефалією, інтракраніальними кальцифікатами, неврологічною симптоматикою, дегенерацією сітківки, пониженням слуху, підвищеною чутливістю шкіри до світла.

Класифікація:

• Коккейна синдром тип І, або “класичний” (CS I).
• Коккейна синдром тип ІІ (CS II), або COFS (церебро-окуло-фаціальний синдром) і Пена-Шойкера тип ІІ.
• Коккейна синдром тип ІІІ (середня форма) – CS III.
• Коккейна синдром з пігментною ксеродермою (ХP-CS).
• Коккейна синдром тип А (СSA).
• Коккейна синдром тип В (CSB).

СS тип І характеризується нормальним пренатальним розвитком із наступним його порушенням протягом перших 2-х років життя. Хвороба прогресує у вигляді зменшення ваги, зросту, обводу голови нижче від нормальних показників на 5 персентилей. Відмічається зниження зору, слуху, наростають порушення функцій центральної та периферичної нервової системи. Смерть наступає протягом першої чи другої декади.
CS тип ІІ або “вроджений”. Характерна недостатність зросту з малими або вираженими змінами нервової системи. Мають місце вроджені катаракти та інші структурні зміни очей, а також контрактури спини (кіфоз, сколіоз), суглобів. Пацієнти помирають протягом 7-ми років.
СS тип ІІІ є найбільш рідкісним і характеризується переважно нормальним зростом і розвитком, хоча має характерну симптоматику CS, яка проявляється значно пізніше при збереженому високому інтелекті.
ХP-CS характеризується дерматитами у вигляді плямистої висипки на обличчі, також присутні ознаки CS, такі як затримка розумового розвитку, спастика, низькорослість, гіпогонадизм, але без скелетної дисплазії, характерний лицьовий фенотип CS (великі вуха, “пташиний” тонкий ніс, запалі очі, прогнатизм, демієлінізація білої речовини нервової системи з кальцифікатами головного мозку. Пацієнти з XP мають фенотип подібний до фенотипу CS із мутацією в ERCC6 гені. Стверджують, що хворі з клінічними ознаками CS, але з раком шкіри та пігментною ксеродермою відносяться до XPB, XPD і XPG (складових груп подібних по біохімічним характеристикам).

Діагностика:

CS виставляється на підставі клінічних ознак в класичних варіантах, а в неординарних випадках оцінюється по репаративній функції ДНК фібробластів чи лімфобластів шкіри. Проведення цих тестів можливе на базі сучасних клінічних лабораторій, де вивчається синтез протеїнів, що приймають участь в транскрипції та репарації, комплементації ДНК, аналізі мутації 2-х генів, які відповідають за CS, ERCC6 (хромосома локус 10g 11) і ERCC8 (хромосома локус 5). Мутації в ERCC6 спричиняють CSВ, що зустрічається у 75% випадків. Мутації в ERCC8 викликають CSA, що спричиняє захворювання у 25%. Характерне зниження імуноглобуліну А, рівень гормонів щитовидної залози знижений незначно, Т-лімфоцити і лімфоцити змішаних функцій в нормі (свідчить про старіння імунної системи), гіперінсулінемія, гіперліпідемія.

Пренатальна діагностика:

Пренатальна діагностика базується на аналізі репаративної ДНК в клітинах плода під впливом ультрафіолетового опромінення (УФО). Амніоцентез проводять в 16-18 тижні гестації.

Етіологія: аутосомно-рецесивний тип успадкування.

Патогенез:

Лейкодистрофія, як результат дефіцита ензимів, що беруть участь в репарації клітинної ДНК відповідно до уражень, які виникають під впливом УФО або інших хімічних мутагенів.

Патоморфологія:

Сегментарна демієлінізація білої речовини нервової системи. Дифузна проліферація астроцитів, омертвіння нейрофібрил.

Клініка:

Тип І.

Неврологічна симптоматика:

• мозочкова дисфункція у вигляді атаксії, тремора;
• гідроцефалія;
• розумова відсталість;
• мікроцефалія;
• спастика з перевагою гіпертонуса згиначів.

Офтальмологія:

• помутніння рогівки;
• енофтальм;
• пігментна дегенерація сітківки;
• атрофія зорових нервів;
• катаракта;
• ністагм;
• страбізм.

Шкіра:

• фоточутливі дерматити (плямиста висипка, рубці, атрофія епідерміса).

Риси обличчя:

• “старий” страдницький вигляд;
• відсутність підшкірної клітковини;
• великі вуха, тонкий ніс, прогнатизм;
• впалі очі, зайве волосся.

Скелет:

• зменшення зросту;
• кахексія;
• прогресуючий горб (кіфоз);
• контрактури великих суглобів;
• відносно довгі кінцівки.

Інші прояви:

• глухота;
• множинний карієс;
• хвороби нирок.

Тип ІI.

• Пренатально недостатній розвиток (вага при народженні 1540-2550 г).
• Вроджена мікроцефалія.
• Незначна гідроцефалія.

Прогноз:

• Смерть в І-ІІ триместрі протягом 1-го року життя (CS тип І).
• Смерть в перші 7 років (CS тип ІІ).

Диференційна діагностика:

• прогерія;
• синдром Секкеля;
• синдром Блума;
• синдром Дубовіца;
• лепречаунізм.

Номер з каталогу МІМ:

216400 Cockayne Syndrome, Type A; CSA
133540 Cockayne Syndrome, Type B; CSB
610651 Xeroderma Pigmentosum B/Cockayne SyndromE (ХPB-CS)
278780 Xeroderma Pigmentosum, Type G/Cockayne Syndrome (ХPG-CS)
278760 Xeroderma Pigmentosum, Type F/Cockayne Syndrome (ХPF-CS)

Література:

• Lehmann AR. Three complementation groups in CS. Mutat Res 1982;106:347-356.
• Lehmann AR et al. Prenatal diagnosis of CS. Lancet 1982;I:486-488.
• Otsuka F, Robbins JG. The CS. An inherited multisystem disorder with cutaneous photosensitivity and defective repair of DNA. Am J Dermatopathol 1985;7:387-392.

Переглянуто редакційною колегією I.B.I.S.: 24/09/2002