Генетичне консультування, реабілітація і запобігання вродженим аномаліям, генетичним порушенням і порушенням розвитку

Дивертикул Меккеля

(Meckel Diverticulum)

Т.Є. Голуб
Лікар-неонатолог
Дитяча обласна лікарня, м. Рівне

Визначення:

Дивертикул Меккеля – один з різновидів персистенції жовточної протоки.

Патогенез:

Необлітерованою залишається жовточна або пупочно-брижова протока. Знаходиться на протилежному брижі боці клубової кишки, на відстані 20-70 см від ілеоцекального клапана. По формі нагадує короткий червоподібний відросток. Частіше має конічну або циліндричну форму. Його розміри становлять 2-5 см.

При гістологічному дослідженні стінки Меккелевого дивертикулу в низці випадків знаходять дистоловану слизову оболонку шлунка або різних відділів кишківника. Рідше спостерігається тканина підшлункової залози. Дистопія атипової залозистої тканини є причиною одного з ускладнень Меккелевого дивертикулу – ерозії його стінки і кишкової кровотечі.

Клініка:

Частіше виявляють випадково при лапаротомії, що проводиться з іншого приводу або в зв’язку з розвитком ускладнень. Дуже рідко жовточна протока утворює фістулу між клубовою кишкою та пупком, через яку виділяються калові маси.

Діагностика:

Діагностується важко. Про дивертикул Меккеля частіше думають у випадку рецидивуючих кишкових кровотеч. Рентгенологічне дослідження безрезультатне. Для кінцевого виключення діагнозу застосовують пробну лапаротомію.

Ускладнення:
  • Кишкова кровотеча – виникає гостро. Кров в калі темно-коричневого кольору. При масивній кровотечі швидко розвивається анемія. Кровотеча може повторюватися неодноразово.
  • Дивертикуліт – перебігає з симптомами, подібними до гострого апендициту (нудота, блювота, болі в животі, підвищення температури тіла, лейкоцитоз). Відрізнити ці захворювання практично неможливо. Тому при відсутності змін в червоподібному відростку під час лапаротомії необхідно провести ревізію тонкої кишки на відстані близько 70 см. В запізнілих випадках діагностики дивертикулу наступає перфорація і розвивається перитоніт.
  • Кишкова інвагінація – починається з дивертикуліту, перебігає з типовими симптомами (різкий початок, нападоподібні болі в животі, блювота, кишкова кровотеча). Дивертикул виявляється на операції після дезінвагінації.
  • Кишкова непрохідність – може викликатися перекрученням кишкових петель навколо дивертикулу. Клінічна картина типова для кишкової непрохідності.
Частота:  2-3 % серед новонароджених.
Співвідношення статей:

Ж:Ч = 1:3. Проте деякі дослідження показують, що Ж:Ч = 1:1, але ускладнення, виникають частіше у хлопчиків.

Лікування:

Оперативне видалення Меккелевого дивертикулу.

Прогноз:

При своєчасному оперативному втручанні у випадку виникнення ускладнень, сприятливий.

Поєднані симптоми:

Дивертикул Меккеля поєднується з іншими ВВР – мікроцефалією, spina bifida, вродженими вадами серця, аномаліями селезінки, нирок та сечоводу. При патанатомічному дослідженні дітей з Трисомією 18 дивертикул Меккеля виявлений в більше, як 20% випадків. При трисомії 13-15 – в 10% випадків.

Номер з каталогу МІМ:

155140  Meckel Diverticulum.

Літературні джерела:
  • Баиров Г.А. Срочная хирургия детей (руководство для врача).- СПб: Питер, 1997.- C. 211-219.
  • Лазюк Г.И. Тератология человека. М.: Медицина, 1979.
  • Шабалов Н.П. Детские болезни. СПб: Питер, 1999.
  • Warkany L, Passarge E, Smith LB. Congenital malformations in autosomal trisomy syndrome. Am.J.Dis.Child. 112:502;1066.

 

Переглянуто редакційною колегією I.B.I.S.: 02/02/2001

 

Дивіться також:



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка нашого сайту ІБІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого Вам потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...