Алкогольний синдром плода

Наприкінці 60-х років ХХ сторіччя лікарі звернули увагу на специфічні порушення та вроджені вади у дітей, народжених жінками, що страждали на алкоголізм. Цей тип порушень отримав назву “алкогольний синдром плоду” (АСП) або “фетальний алкогольний синдром” (ФАС).
Як відомо, всмоктування етилового спирту найактивніше відбувається в шлунку, дванадцятипалій та тонкій кишках шляхом прямої дифузії. Переважна більшість спожитого алкоголю (90-95%) окислюється в організмі і лише 5-10% виділяється у зміненому вигляді нирками та легенями.
Вагітна жінка навіть при всьому своєму бажанні не може випити наодинці – компанію їй завжди складає плід. Достеменно відомо, що незалежно від терміну вагітності алкоголь швидко долає плацентарний бар’єр. При цьому його концентрація в крові плода відповідає такій в крові матері. Проникнувши в організм плода, алкоголь тривалий час циркулює в крові та тканинах ембріону і новонародженої дитини в незмінному вигляді, оскільки не відбувається його руйнування в печінці. Це зумовлено відсутністю або недостатньою кількістю відповідних ферментів, які починають вироблятися печінкою плоду лише в другій половині вагітності. Протягом перших років життя дитини цих ферментів виробляється теж мало.
Крім того, дослідження останніх років виявили алкоголь в амніотичній рідині. Таким чином, у вагітних жінок, що регулярно вживають алкоголь, він накопичується не стільки в крові, скільки в навколоплідних водах. Тобто організм плода перебуває в “резервуарі” з алкоголем, який і визначає тривалий негативний вплив на нього. Алкоголь, проникаючи в клітини ембріону, пригнічує в них синтез ДНК та РНК і, відповідно, синтез білка. Він також зумовлює дефіцит вітамінів та порушує обмін речовин.
Хронічний алкоголізм матері безумовно є одним з найпоширеніших тератогенних факторів. Механізм тератогенної дії залежить від стадії внутрішньоутробного розвитку, під час якої плід зазнав негативної дії алкоголю. Так, вживання спиртних напоїв вагітною жінкою в перші 4 тижні вагітності спричиняє цитотоксичний та мутагенний ефект, що значно підвищує ризик ранньої загибелі плоду. Найбільшу загрозу для плоду становить вживання алкоголю в перші 3-7 тижнів вагітності. Вплив етанолу в цей період викликає затримку росту клітин та структурну дезорганізацію центральної нервової системи (ЦНС). Характер наслідків алкогольного впливу на плід залежить від багатьох причин. Безумовно, важливу роль відіграє об’єм спожитих спиртних напоїв та частота їх вживання. Наукові дослідження свідчать, що щоденне вживання вагітною жінкою 30 грамів спирту (або інших алкогольних напоїв в перерахунку на спирт) значно підвищує ризик виникнення АСП. Слід зазначити, що інколи цей синдром зустрічається й у дітей тих жінок, які вживали 3-5 грамів спирту на добу. Не існує єдиної безпечної дози, оскільки шкідливість алкоголю також залежить від особливостей жіночого організму.

Таблиця спиртового еквіваленту

Особливе значення в патогенезі АСП мають різноманітні патологічні зміни в плаценті. Доведеним є той факт, що в умовах хронічної алкогольної інтоксикації відбувається зниження маси плаценти та плодо-плацентарного коефіцієнту, виникають білі інфаркти плаценти, утворюються тромби. Результатом цих деструктивних змін в плаценті є порушення її основних функцій, розвиток фетоплацентарної недостатності, гіпоксія та гіпотрофія плоду.

Клінічна картина алкогольного синдрому плода

        Більшість дослідників виділяє 3 основних ступеня АСП: важку, середню та легку. Відповідно до клінічних проявів усі симптоми АСП поділяють на наступні групи:

• затримка росту;
• дизморфії лицевого черепа та деформуючі вроджені вади;
• порушення ЦНС.

Таким чином, головними клінічними ознаками АСП вважають невідповідність зросту та розвитку дітей до їх віку в поєднанні з черепно-мозковими аномаліями, дефектами кінцівок, серця й статевих органів. Існує чітка залежність між вагою тіла, довжиною тіла та окружністю голови дітей при народженні та впливом алкоголю в перші 2 місяці вагітності. При цьому пренатальна затримка більше стосується довжини тіла, ніж його маси. Середні показники маси та довжини тіла новонароджених з АСП складають 2260 г та 45-46 см, що на 1200 г та 5 см менше у порівнянні із здоровими дітьми. Затримка росту починається ще в період внутрішньоутробного життя і стає особливо помітною в перші місяці й роки по народженні.
Найтиповішими проявами черепно-лицевого дизморфізму є недорозвиненість підборіддя, подовження та асиметрія обличчя, низьке чоло, низько розташовані вуха, сплощена потилиця, тощо. Часто зустрічаються косоокість та птоз. У 12% дітей, народжених жінками, які хронічно вживали алкоголь, розмір голови є значно меншим за норму. Кожна друга-третя дитина, яка страждає на АСП, має вади серця (дефекти міжшлуночкової та міжпередсердної перегородок, незарощення артеріальної протоки, аплазія чи гіпоплазія легеневої артерії). В кожної другої дитини виявляються аномалії сечостатевої системи у вигляді гіпертрофії клітора, подвійної піхви, псевдогермафродитизму, крипторхізму та інші. Часто АСП поєднується з такими вродженими вадами, як гідронефроз, відсутність або гіпоплазія правої нирки, кісти ниркової чашки, подвоєння уретри, дивертикули сечового міхура. Приблизно 80-88% дітей з АСП мають дефекти ЦНС. Зазвичай в перші дні після народження в них спостерігається тремор, порушення сну, підвищена дратівливість, моторна дискоординація, м’язова гіпотонія. Деякі вчені трактують ці симптоми як неонатальний синдром відміни алкоголю. Протягом першої доби до зазначених симптомів приєднуються судомний синдром та дихальна недостатність. Численні симптоми ураження ЦНС зберігаються протягом багатьох років. Це виражається у вигляді церебральних паралічів, судомах, підвищеному збудженні. Діти з АСП є агресивними, часто хворіють на неврози, страждають на енурез.
Цікавим є той факт, що клінічна симптоматика АСП з віком зменшується, в той час як розумові та психічні порушення, навпаки, прогресують. У важких випадках АСП можливий розвиток епілептичних станів, порушень зору, слуху та мовлення. Коефіцієнт інтелекту у даної категорії людей є зниженим на 35% в порівнянні із здоровими дітьми.
Крім тератогенного впливу алкоголь має й фетотоксичний ефект, свідоцтвом чого є відставання у розвитку плода й новонародженого, порушення процесів адаптації новонароджених в ранньому неонатальному періоді, високий ступінь їх захворюваності. Перинатальна смертність дітей, чиї матері регулярно вживали алкоголь під час вагітності, може сягати 17-21%. Причинами перинатальної смертності при АСП в основному є гіпоксія плоду, асфіксія, гіпотрофія та функціональна незрілість, наявність вроджених вад розвитку, несумісних із життям.

Лікування та профілактика АСП

Лікування та профілактика алкогольного синдрому плода є актуальним питанням в сучасній медицині, оскільки тривалі дослідження не дали позитивної відповіді на питання, чим можна допомогти дитині, яка зазнала руйнівного впливу алкоголю ще в материнській утробі. Цілком зрозуміло, що розроблені принципи етапного лікування хронічного алкоголізму не можуть застосовуватися для лікування алкогольної інтоксикації у вагітних жінок.
Наведена вище таблиця спиртового еквіваленту свідчить, що навіть 100 грамів пива щодня, спожитих вагітною жінкою, вже становлять небезпеку для плоду. Тому рекомендації лікарів є категоричними – алкоголь під час вагітності необхідно цілковито виключити. А ще краще припинити вживання спиртних напоїв ще до початку вагітності.
Інші методи профілактики АСП у жінок, які страждають на хронічний алкоголізм, можуть скеровуватися лише на пошук лікарських засобів, які мають здатність до детоксикації й прискорення виведення алкоголю з організму матері.

Переглянуто редакційною колегією I.B.I.S.: 29/01/2003

Дивіться також:

• Фетальний алкогольний синдром
• Фетальний алкогольний синдром (ФАС) – одна із найпоширеніших причин вроджених вад і порушень розвитку дітей (інформація для батьків)
• Алкоголь та здоров’я (інформація для батьків)
• Вживання алкоголю під час вагітності (інформація для батьків)