Генетичне консультування, реабілітація і запобігання вродженим аномаліям, генетичним порушенням і порушенням розвитку

М’язова дистрофія Дюшенна

(Duchenne Muscular Dystrophy)

Н.О. Афанасьєва
Зав. медико-генетичною консультацією
Кримського республіканського медико-генетичного центру
Клінічного об’єднання “Центр охорони материнства і дитинства”,
Кандидат медичних наук

Основні діагностичні критерії:
  • слабкість і атрофія м’язів тазового і плечового поясу, проксимальних відділів верхніх кінцівок;
  • псевдогіпертрофія переважно литкових м’язів;
  • кардіоміопатія;
  • незворотньо-прогресуючий перебіг захворювання.
Клінічна картина:

Починається хвороба у віці 3-5 років, коли з’являється рухова незграбність, втомлюваність при ходьбі, хода набирає “качиного” характеру. Характерні псевдогіпертрофії литкових, рідше інших м’язів, які зменшуються з розвитком процесу. Наростають зміни опорно-рухового апарату: поперековий гіперлордоз, “осина” талія, “крилоподібні” лопатки, в подальшому формуються контрактури суглобів. Нерухомість хворих наступає в середньому через 8-15 років після початку процесу. Причиною смерті частіше буває розвиток дихальної недостатності внаслідок торакодіафрагмальних і респіраторних порушень.

Етіологія:

Моногенне нервово-м’язове захворювання із зчепленим з Х-хромосомою рецесивним типом успадкування.

В останні роки встановлена алельність генів м’язової дистрофії Дюшена (МДД) і м’язової дистрофії Беккера (МДБ), обидві хвороби обумовлені мутаціями гену дистрофіну. Висловлено припущення, що при відсутності синтезу дистрофіну спостерігається МДД, а при зниженні його кількості чи зміні структури молекули дистрофіну – МДБ.

В наш час описано біля 300 різних типів делецій гену дистрофіну. Успішне визначення мутантних генів у хворих дозволило використати молекулярно-генетичні методи для пренатальної діагностики в сім’ях високого ризику МДД/МДБ.

Патогенез:

Ген, відповідальний за розвиток МДД/МДБ, картований на Хр21 і повністю проклонований до 1992 року. Білковим продуктом гену є дистрофін. Точні функції дистрофіну в наш час невідомі, однак можна припустити, що він відіграє важливу роль у формуванні цитоскелету клітини.

Поєднання симптомів:
  • розумова відсталість в 40% випадків;
  • опорно-руховий апарат: сколіоз, поперековий гіперлордоз, деформації грудної клітки, деформації стоп, контрактури суглобів;
  • кардіоміопатія спостерігається у хворих старших 20 років в 60 – 70% випадків.
Тип успадкування:

Зчеплений з Х-хромосомою рецесивний, близько 30% випадків – результат нових мутацій.

Співвідношення статей:

Хворіють хлопчики, однак описані випадки захворювання у дівчаток при наявності структурних аномалій Х-хромосоми, Х-аутосомних транслокацій, при сполучені з синдромом Шерешевського-Тернера.

Популяційна частота:

МДД зустрічається з частотою від 9,7 до 32,6 на 100000 живонароджених хлопчиків. МДБ спостерігається в 4,5-12 разів рідше.

Вік маніфестації:

Як правило, в 3-5 років, хоча може бути і пізніше.

Діагностика:
  • клінічні прояви;
  • збільшення рівня креатинфосфокінази і інших ферментів в сироватці крові;
  • електроміографія з реєстрацією первинно-м’язевого характеру ураження.
Лікування:
  • медикаментозна терапія:
    • препарати, що впливають на тканинний метаболізм (l-карнитин, коензим-Q10, рибоксин, АТФ, цитомак та інші);
    • вітамінотерапія;
    • амінокислоти (глутамінова кислота, метионін);
    • антихолінестеразні препарати;
    • препарати, які покращують периферійний кровообіг (продектин, трентал, теоникол, вазобрал і інші);
  • фізіотерапевтичні методи:
    • електрофорез з лікарськими препаратами;
    • діадинамічні струми;
    •  електростимуляція;
    • озокерит, грязеві аплікації;
    • ванни (хвойні, радонові, сіркові);
    • оксигенобаротерапія;
  • лікувальна фізкультура;
  • ортопедична корекція за показами.
Прогноз:

Перебіг МДД швидкопрогресуючий. У віці 10-14 років хворі перестають ходити, до 20-22 років можливий летальний кінець.

Пренатальна діагностика:

Молекулярно-генетичні дослідження хворих МДД/МДБ на виявлення делецій у гені дистрофіну дозволяє проводити пренатальну діагностику у сім’ях високого ризику МДД/МДБ, виявляти гетерозиготного носія у осіб жіночої статі по материнській лінії.

Номер з каталогу МІМ:
  • 310200  Muscular Dystrophy, Duchenne Type; DMD
  • 253700  Muscular Dystrophy, Limb-Girdle, Autosomal Recessive 5; LGMDR5
  • 600119  Sarcoglycan, Alpha; SGCA
Список літератури:
  • Темин П.А., Белозеров Ю.М., Никанорова М.Ю., Страхова О.С. Псевдогипертрофическая прогрессирующая мышечная дистрофия Дюшенна //Росс. вестн. перинат. и педиатр.- 1997.- №1.- С.45-53.
  • Beggs AH, Koenig M, Boyce FM, Kunkel LM. Exploring the molecular basis for variability among patients with Becker muscular dystrophies: dystrophin gene and protein studies. Am. J. Hum. Genet. 1991;49:54-67.
  • Emery AEH. Duchenne muscular dystrophy. London: Oxford University Press. 1987:315 р.
  • England SB, Nickolson LVB, Johnson MA et al. Very mild muscular dystrophy associated with the deletion of 46% of dystrophin. Nature 1990;342(6254):180-182.
  • Forrest SM, Cross GS, Flint T. et al. Further studies of gene deletions that cause Duchenne and Becker muscula dystrophies. Genomics 1988;2:109-114.
  • Politano L, Nigro V, Nigro G. et al. Development of cardiomyopathy in female carriers of Duchenne and Becker muscular dystrophies. JAMA. 1996;May;275 (17):1335-1338.
  • Uchino M, Teramoto H, Naoe H. et al. Localization and characterization of dystrophinin the central nervous system of controls and patients with Duchenne muscular dystrophy. J. Neurol. Neurosurg. Psychiatr. 1994;57(5):426-429.

 

Переглянуто редакційною колегією I.B.I.S.: 05/02/2002



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Хто Ви?

Результати

Loading ... Loading ...

Ваша оцінка нашого сайту ІБІС:

Результати

Loading ... Loading ...

Для чого Вам потрібна інформація?

Результати

Loading ... Loading ...

Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?

Результати

Loading ... Loading ...




Всього статей

500

Представляємо