Кісти хоріоїдного сплетіння
(Choroid Plexus Cyst)
З.О. Сосинюк
Лiкар-генетик обласної медико-генетичної консультацiї
Рiвненського клiнiчного лiкувально-дiагностичного центру iменi Вiктора Полiщука
Включені:
- Кісти судинного сплетіння.
Виключені:
- Трисомія 18;
- Трисомія 21.
Частота:
Складає від 2 до 3,5% випадків при обстеженні плодів у другому триместрі вагітності.
Етіопатогенез:
Нейроепітелій судинних сплетінь по мірі свого росту утворює епітеліальні складки та вирости, які видаються всередину церебральних бокових вентрикул, створюючи так званий “хоріоїдальний ворс”, який в свою чергу перетворюється на канальці різних розмірів. Частина з них формує порожнини, обмежені сполучною тканиною і заповнені спинномозковою рідиною та продуктами розпаду клітин, які акумулюються і збільшують розміри кіст, потоншуючи власну стінку. Таким чином, кістами судинних сплетінь вважають утвори, діаметр яких перевищує розміри канальців у 5 разів.
Основні діагностичні критерії:
В тканині хоріоїдного сплетіння, частіше на рівні ділянок входу в бокові шлуночки, візуалізуються округлі ділянки з чіткими рівними контурами, зниженої ехощільності.
Кісти судинного сплетіння можна діагностувати з 12 тижнів вагітності, але оптимальний термін їх візуалізації – від 14 до 24 тижнів вагітності. Наприкінці першого триместру кісти можуть займати практично весь об”єм сплетіння. Із збільшенням терміну вагітності розміри судинних сплетінь зменшуються в порівнянні із розмірами шлуночків. Тому в другій половині другого триместру , коли розміри бокових шлуночків і судинних сплетінь невеликі, кісти судинного сплетіння візуалізувати складно. У більшості випадків діаметр кіст судинних сплетінь не перевищує 10мм, і вони спонтанно зникають до 26 тижнів вагітності. Вони можуть бути поодинокими, множинними, односторонніми, двосторонніми.
Клінічні ознаки:
Наявність малих за розміром кіст у тканині хоріоїдного сплетіння – часте явище при аутопсії (зустрічається у 50% випадків в усіх вікових групах населення). Таким кістам не надається клінічного значення тому, що більшість з них мають асимптомний перебіг. Однак, бувають випадки, коли виникає необхідність хірургічного втручання через порушення циркуляції спинномозкової рідини з розвитком обструктивної гідроцефалії.
Знахідки:
Згідно даним літератури, кісти судинного сплетіння діагностуються у 8% плодів з хромосомними аномаліями, при поєднаних аномаліях – в 46% випадків. Так, кісти судинного сплетіння є потенційними маркерами трисомії 18 і мають місце майже в 30% плодів з даною патологією. Тому при оцінці ризику трисомії 18 у зв’язку з наявністю у плодів кіст хоріоїдного сплетіння враховують, як вік матері, так і супутні аномалії. Значно рідше кісти хоріоїдного сплетіння зустрічаються при трисомії по 21 хромосомі.
Схема 1. Алгоритм обстеження вагітної при діагностуванні кіст хоріоїдного сплетіння у плода
Пренатальна тактика:
При виявленні кіст хоріоїдного сплетіння необхідно провести детальну ультразвукову оцінку стану анатомії плоду і визначити рівень альфа-протеїну в крові вагітної. У випадку наявності поєднаних аномалій і відхиленні рівня материнського альфа-протеїну показане каріотипування плода. Якщо ж при сонографії не виявлено ніяких інших аномалій і результат біохімічного маркеру в нормі, слід проводити динамічний ехографічний контроль за станом ізольованих кіст хоріоїдного сплетіння кожні 2-3 тижні. Діагностика затримки внутрішньоутробного розвитку плоду чи багатовіддя є показом до амніоцентезу.
Акушерська тактика:
Кісти хоріоїдного сплетіння відносять до доброякісної патології. Показане динамічне ультразвукове обстеження за станом плоду і виключення гідроцефалії. Акушерська тактика в даному випадку стандартна.
Профілактика:
Рекомендоване медико-генетичне консультування та заходи преконцепції.
Список літератури:
- Janesh K Gupta, James G. Thornton, Richard J Lilford. Management of fetal choroid plexus cysts. British Journal of Obstetrics and Gynecology 1997;104:881-886.
- Janesh K Gupta, Mairead Cave, Richard J Lilford, Thomas A Farrell, Henry C Irving, Gerald Mason, Cathryn M Hau. Clinical significance of fetal choroid plexus cysts. Lancet 1995;346:724-729.
- Ronald C. Reinsch. Choroid plexus cysts – Association with trisomy: Prospective review of 16,059 patients. Obstetrics and Gynecology 1997;176:1381-3.
- Shawn Choong, Simon Meagher. Management of Choroid Plexus Cysts in the Mid-Trimester Fetus. Obstetrics and Gynecology 1999;39:1-7.
- Zerres K, Schuler H, Gembruch U, Bald R, Hansmann M, Schwanitz G. Chromosomal findings in fetuses with prenatally diagnosed cysts of the choroid plexus. Human Genetics 1992;89:301-304.